Перевірять квартиру, зроблять вдома офіс і каратимуть за недисциплінованість: Що передбачає законопроєкт про віддалену роботу в Україні

Перевірять квартиру, зроблять вдома офіс і каратимуть за недисциплінованість: Що передбачає законопроєкт про віддалену роботу в Україні

 

Документ розробляли понад тридцять народних депутатів на чолі з головою Комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою.

Далі розповідаємо про особливості нового законопроєкту та його гіпотетичну вигоду як для працівників, так і для їхніх роботодавців та власників бізнесу.

Коронавірусні реалії: навіщо переходити на роботу вдома

Світова пандемія коронавірусу внесла свої корективи у життя та устрій всіх без винятку країн світу. Дещо у соціальному житті змінилося безповоротно, щось зараз перебуває у процесі змін, а щось і не потребує ніякого корегування. Ринок праці та умови роботи – болюче питання як для найманих працівників, так і для їхніх керівників, роботодавців та власників компаній.

За даними соціологічних досліджень, під час пандемії COVID-19 понад 35% працівників перейшли на роботу з дому. Не виключено, що після завершення карантину все так і залишиться – більшість працівників працюватимуть з дому. Бо це легше, простіше та не так стресово (логічно ж).

Але як організувати робочий процес максимально ергономічно та якісно і досягати докарантинних показників? Саме на це питання покликаний відповісти новий законопроєкт, що лежить на розгляді у Верховній Раді.

Яка різниця між дистанційною і надомною роботою

Лейтмотив нового законопроєкту – пропозиція запровадити в Україні два види роботи: дистанційну та надомну. Така без перебільшення безпрецедентна спроба розділити найману працю за місцем її виконання може нівелювати роботу в офісу і змінити ринок праці.

Отож, відповідно до законопроєкту №4051, пропонується ввести офіційно затверджені поняття "дистанційна робота" та "надомна робота". Очевидно, що суть дистанційної роботи – у дистанціюванні від офісу та колективу колег, тоді як надомна – це робота в межах чітко окресленої локації – вдома.

Дистанційна робота, на переконання розробників документу, має передбачати таке: працювати можна в будь-якому місці за вибором працівника. До того ж він сам може обрати робоче місце і особисто відповідає за забезпечення необхідних умов праці самому собі.

Насправді це найбільш вільна форма робота, при якій головна відповідальність працівника – вчасно і якісно виконана робота так, якби він весь час був в офіс пліч-о-пліч з колегами та керівником.

При дистанційній роботі працівник розподіляє свій робочий час, як йому зручно, фактично пропускаючи правила внутрішнього трудового розпорядку.

Надомна робота – форма робочого дня, коли працівник працює за місцем проживання, де закріплено його робочу зону – кабінет або кімната з робочим столом і комп’ютером. У цьому випадку наймані працівники мають дотримуватися загального режиму роботи компанії. Їхнє робоче місце є фіксованим, і його не можна змінити, не погодивши це з керівником. Це означає, що офісний розпорядок дня просто переноситься додому, але контроль з боку керівника зберігається. Приміром, під час укладення трудового договору роботодавець має право отримати дані про місце проживання або місце, де працюватимуть їхні співробітники. До того ж роботодавець веде точний облік відпрацьованого часу та контролює працівника.

Головні вектори законопроєкту про віддалену роботу

Про умови праці поза офісом. Автори законопроєкту пропонують покласти на власника компанії (роботодавця) такі обов'язки:

  • забезпечити безпечні умови роботи;
  • при укладенні трудового договору про дистанційну / надомну роботу отримувати дані про місце його проживання або місце, де він працюватиме.

Дозволяти роботу віддалено можна лише якщо у співробітника є необхідні навички і житлово-побутові умови. Житло, до речі, має бути обстежене представниками роботодавця за участю профспілкового органу. Інакше кажучи, якщо працівник захотів працювати з дому, до нього прийдуть з відділу кадрів компанії перевірити, як і де він працюватиме. Сумнівна перспектива, відверто кажучи.

Про трудовий договір. У свою чергу співробітник має бути ознайомлений у письмовій формі або дистанційно (по відеозв'язку) з такими документами:

  • правилами внутрішнього трудового розпорядку;
  • колективним договором;
  • локальними нормативними актами роботодавця;
  • оповіщенням.

Про вибір – офісна/дистанційна робота. Законопроєкт пропонує забезпечити співробітнику право і можливість поєднувати дистанційну роботу і роботу в звичайному режимі на робочому місці в офісі. Тобто можна на кілька днів приходити в офіс, а кілька днів залишатися вдома або в іншому місці, де зручно працювати. Правда, попередньо необхідно узгодивти такий графік.

Цікава річ – у документі йдеться про "покарання" через недобросовісну дистанційну роботу. Якщо працівник порушуватиме зобов’язання, роботодавець може скасувати право виконувати роботу дистанційно.

Навіщо взагалі потрібен законопроєкт про віддалену роботу

"Грамотне удосконалення трудового законодавства може стимулювати переведення великої кількості співробітників з роботи за договорами цивільно-правового характеру на повноцінні трудові відносини з роботодавцем. Це забезпечить більшу захищеність співробітнику в трудовому процесі", - саме так окреслила мету законопроєкту Галина Третьякова.

"В умовах стрімкої діджиталізації економіки відсутність норм права, які б надавали змогу роботодавцям та працівникам застосовувати можливості сучасних засобів комунікацій, ставлять під сумнів подальший динамічний розвиток трудових відносин та створюють загрозу життю та здоров'ю українських працівників, як, наприклад, у випадку з поширенням COVID-19", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

З 8 вересня документ перебуває у комітеті на ознайомленні, поки на голосування його не ставили, тож, не виключено, що він буде повернений назад і цю історію забудуть. Може, це буде на краще. І ось чому.

Так, новий законопроєкт покликаний удосконалити трудове законодавство. Гіпотетично це мало б посилити захист працівників, особливо в умовах коронавірусної пандемії і кризи, а роботодавцям мало б дати можливість офіційно оформлювати віддалену роботу.

Документ доволі чітко розмежовує надомну і дистанційну роботу і регулює відносини сторін в обох випадках. Проте є певні наслідки, котрі важко назвати позитивними. Перший наслідок – безумовна бюрократизація процесу прийому на роботу і регулювання власне самої роботи.

До того ж для бухгалтерії та відділу кадрів ускладнюється облік працівників – треба розрізняти працівників зі звичайними умовами праці, надомників, тих, хто працює і в офісі і вдома, тих, хто працює дистанційно, працівників з гнучким режимом робочого часу.

Роботодавець опиняється оточений надмірними обов’язками і надто офіціозними стосунками з працівниками. Це точно не піде на користь робочому процесі і не сприяє зміцненню дружньої атмосфери у колективі.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

http://bit.ly/3nBCiJ9

 

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад