Стратегії кар'єрного росту для молодого спеціаліста

Головний герой Фредеріка Бегбедера і його твору «99 франків», розповідаючи свою філософію реклами, проводить дуже важливу ідею про те, що більшість наших бажань і прагнень штучно створені та нав'язані ззовні (рекламою, соціальними стереотипами, нормами суспільства або нашим найближчим оточенням). Соціальна успішність і визнання є одним з факторів благополуччя та задоволеності життям. І часто людина при виборі сфери для самореалізації чи самоствердження керується не внутрішніми бажаннями, а зовні сформованими критеріями успішності. Коли ми зустрічаємося зі знайомим, якого давно не бачили, яке перше запитання він вам задає? «Ну, що, ти де? Ким працюєш? Що робиш? "І підкреслюю, найчастіше саме в цій послідовності: ким, а потім що. І чим молодші ці два знайомих, тим емоційно більш забарвлене питання «ким».

Безумовно, для молоді питання самоідентифікації та професійного самовизначення є найбільш значущим. Звідси й постійний інтерес до того, хто ти. І коли настає момент вступу в професійну діяльність, формування стратегії професійного зростання, кризовою ситуацією стає здатність сформулювати для себе професійну мету та визначити ту стратегію, яка дозволить йти до мети.

Для розуміння предмета обговорення важливо окремо розглянути суть понять «кар'єра» та «стратегія». Кар'єра (італ. carriera - біг, життєвий шлях, поприще, від лат. Carrus - віз, візок) - просування вгору службовими сходами, успіх у житті. У загальному розумінні стратегія - це ієрархія цілей, послідовне досягнення яких, починаючи з нижніх рівнів, призводить до досягнення мети верхнього рівня. Тобто, визначаючи стратегію кар'єрного росту, ми, говорячи мовою метафори, визначаємо, які результати хочемо отримати, і як ми будемо обробляти поле.

Основні шляхи молодих амбітних людей після закінчення навчального закладу:

- Комерційна організація з вибудуваної ієрархічною структурою, в якій є можливість через один-два роки зайняти позицію начальника й отримати соціальний статус. Безумовно, підводним каменем є той факт, що статус часто формальний і не обов'язково веде до реалізації професійних потреб та самореалізації.

- Державна установа. Робота в держустанові пов'язана, насамперед, з низьким рівнем заробітної плати та великою бюрократичною системою.

Справедливості заради варто помітити, що чим крупніше комерційна організація, тим більше вона бюрократизована. Проте в держустанові при тому, що за ті самі декілька років ми можемо зайняти керівну позицію, у нас з'являються зв'язки для вирішення питань на громадському рівні. У багатьох установах усе ще живі і функціонують профспілки; це найбільш стабільне місце роботи в контексті кризових і посткризових явищ.

- Кар'єра в науковій сфері. Захист дисертацій і просування академічними кар'єрними сходами. Ці сходи також дають соціальне визнання, можливість самореалізації (ну або хоча б самоствердження) за рахунок захисту своїх наукових праць, навчання студентів і т.д. Безумовною перевагою є той факт, що в науку сьогодні вкладають кошти влада та представники бізнесу.

- Власний бізнес як кар'єра. Та сфера створення своєї кар'єри, в якій від самої людини залежить більше, ніж від системи або від вищих персон. Безумовно, основними ризиками є гроші, небезпека прогоріти. Перевагою - те, що ви вибудовуєте свою діяльність так, як самі вважаєте необхідним. Варто так само підкреслити, що в сферу малого та середнього бізнесу сьогодні інвестують великі кошти.

Який шлях обрати - залежить, насамперед, від наших життєвих пріоритетів і цінностей. І в другу чергу, від соціальної думки щодо того, «що таке добре, а що таке погано».

Джерело: http://www.brainity.ru/