Скільки коштує діловий імідж


Загалом українські бізнесмени переборщують з елементами статусу і престижу. Експерти радять їм повчитися у чиновників.
Образ, як відомо, складається із зовнішнього вигляду, манери поведінки та репутації. У цьому питанні важливо правильно поєднувати внутрішній і зовнішній зміст, говорять експерти.
На їхню думку, українським бізнесменам доки не все вдається щодо, так би мовити, упаковки. Але це можна поправити, замовивши недорогу консультацію у вітчизняних стилістів або ж консультацію подорожче – у стилістів із-за кордону.
Бізнес по-українськи
Гроші однакові скрізь – і в Україні, і в Європі, а ось люди, що займаються бізнесом, помітно відрізняються, і не лише одягом. Так, ділові люди на заході постійно вчаться – вони вивчають літературу, відвідують тренінги, отримують ступінь МВА, говорить бізнес-тренер, бізнес-консультант з управління та маркетингу, коуч Євгенія Грабежова. В Україні ця тенденція поки тільки зароджується.
«Наші бізнесмени уміють самостійно приймати рішення, домагатися результату, але діють, швидше, за ситуацією, ніж "за книгою"», – говорить Грабежова. "Українці вміють думати – це прекрасно. Цим ми сильно відрізняємося від інших, у хорошому сенсі. Наші люди вміють досягти результату. Але якби до цих талантів та ще й освіта відповідна – результат був би взагалі прекрасним", – зазначає бізнес-тренер.
Наприклад, представники середнього бізнесу в Україні інтуїтивно дуже хороші парламентері. Але їм не вистачає систематизації і шліфовки цих інтуїтивних навичок. "Комунікативні навички в усіх відношеннях варто було б підтягнути. Це дуже важливий аспект для ділової людини. Зустрічають "по одягу", з "одягу" починається комунікація. У нас є всього декілька секунд, щоб про нас склали перше враження. Знаєте, є приказка: у вас усього один шанс справити перше враження. І як відомо, 55% впливу на перше враження – це мова тіла, у тому числі й те, як ми виглядаємо. За 30 секунд наш мозок складає перше враження, й усвідомлено ми на нього не впливаємо. А потім оцінюють, як ви розмовлятимете, як ви умієте слухати і чути, як ви умієте захопити своєю ідеєю", – зазначає Грабежова.
Окрім низького рівня освіти, Євгенія Грабежова відмічає ще одну рису наших бізнесменів, що впадає у вічі – зайву самовпевненість. "Іноді це просто-таки небажання визнати наявність проблеми (наприклад у комунікативній області), щоб приступити до її вирішення. Людина не бажає її сформулювати й вимовити. А вимовити – це означає перевести з неусвідомленого в усвідомлене: я це розумію. Наступним кроком стане пошук шляхів усунення проблеми.
Але наші люди часто просто не надають проблемним питанням значення: у нас і так виходить. Бізнес розвивається, живу добре – значить все нормально. Це, зокрема, відбувається через те, що бізнес у переважній більшості ведеться доки особистими методами і зв'язками, а не знаннями і професійними навичками", – констатує експерт.
Але в цілому українці – досить позитивна й етична нація, додає Грабежова. "Наші люди вміють співпереживати. Якщо цілеспрямованість поєднується з етичною складовою – це ідеальне поєднання", – відмітила вона.
Рівняння на захід
На формування образу ділової людини величезний вплив справляє західна культура, розповідає Рост Дикой – власник агентства персональних стилістів-шоперів Sweet Jumble та засновник "Школы Шопперов". "Основний вплив відбувається, безумовно, звідти, звідки віє успіхом. Захід диктує закони ділового етикету", – підкреслив він.
За словами бізнес-тренера Грабежової, у розвинених країнах бути добре одягненим – це обов'язкова вимога для ділової людини, і це вже добре розуміють представники середнього і великого бізнесу в Україні. "Середній бізнес вже почав приділяти увагу іміджу – це добре. У великому бізнесі це дуже важливо, без цього практично неможливо його вести. Адже великий і середній бізнес часто працює із західними компаніями або державними структурами. І туди потрібно приходити одягненим на відповідному рівні. А в Європі вимога бути добре одягненим – це норма. Там «бізнес» у несвіжих джинсах не ходить", – говорить бізнес-тренер.
Є, звичайно, casual-одяг, і він цілком підходить для певних ситуацій. "Та, м’яко кажучи, у наших бізнесменів, на жаль, і casual-одяг частенько недоглянутий. Джинси та брюки, що обвисли, пом'яті сорочки. А на заході так не можна. Так, там є casual-формати ділових зустрічей, але все це має абсолютно інший вигляд", – відмічає експерт.
За її словами, зараз там спостерігається тенденція відходу від офіційних костюмів до демократичнішого одягу. Але все це продумано, охайно і зі смаком. Євгенія Грабежова відмітила, що, побувавши в Італії, здивувалася, що навіть таксисти там виглядають доглянуто: світла відпрасована сорочка, яскравий красивий джемпер, напрасовані брюки.
У питаннях зовнішнього вигляду Євгенія Грабежова рекомендує бізнесменам брати приклад з тих, хто займає державні пости. Більшість із них – це бізнесмени, які прийшли у владу вирішувати свої ділові питання. "Подивіться на їх імідж. Вони розуміють, що цьому дуже важливо приділяти увагу. Імідж – це те, що ми хочемо "сказати" про себе без слів . Для державних мужів – це посилання на статус. Своїм іміджем – одягом, аксесуарами, машинами, годинниками – вони показують своє становище в суспільстві. І тут усьому надається значення – від сорочки, машини, до місця проживання та відпочинку", – відмітила експерт.
Правильна «упаковка»
Рост Дикой із Sweet Jumble відмічає, що діловий стиль став дуже різноманітним, особливо останнім часом. Це і костюми ділових чоловіків з Wall Street, і продумано-недбалий casual, і вечірній смокінг. "У наших бізнесменів може бути і своє, особливе – це використання деталей українського національного костюму. Відтак, у певних ситуаціях бізнесмен може надіти вишиванку", – підкреслив експерт.
Зараз спостерігається відхід від підкресленої офіційності й "выдпрасованості" образу у бік його демократизації, і це також західний вплив. "Молодий український бізнес тільки починає розкріпачуватися та змінювати "сухі" костюми на "живий" охайний одяг", – каже Дикой.
Важливими атрибутами ділового іміджу, на думку самих бізнесменів, є годинник, письмове приладдя, портфель, дрібні деталі гардеробу, взуття, офісна обстановка, особистий кабінет. При цьому амбіції (у першу чергу, в малому бізнесі) часто зашкалюють, що проявляється в «переборі» з постійними атрибутами. Наприклад, підбираються автомобілі вражаючого класу люкс, ультрамодні марки, хоча доречніше виглядав би вищий середній або бізнес-клас. Представники середнього і великого бізнесу, за спостереженнями стиліста, щодо цього виглядають статечнішими і стриманішими.
На думку Дикого, при умовному поділі бізнесу на малий, середній і великий, кожній з цих категорій кращим чином відповідали певні бренди в одязі й аксесуарах (Див. Таблицю 1).
Таблиця 1. Бажані переваги для бізнесменів різних категорій*

Бізнес-рівень
Годинник
Костюм

Автомобіль


Малий


Tissot (від 4 тис.грн.)

Calvin Klein (від 2,500 тис.грн.)

Середній клас: Audi A4 (320- 565 тис.грн.), Volvo S60 (350 - 540 тис.грн.)


Середній


Rado (від 8 тис.грн.)
Boss (від 4 тис.грн.), Ermenegildo Zegna (від 4 тис.грн.)

Бізнес-клас: BMV 5 Series (444 - 870 тис.грн.)


Великий


Omega (від 20 тис.грн.)

Paul Smith (від 8 тис.грн.)

Люкс-клас: Audi A8 (905 - 1760 тис.грн.), Mercedes - Benz S - Class (824 - 2456 тис. грн.)



*на думку стиліста Роста Дикого

Європейський діловий стиль передбачає акуратність і відповідність формату заходів, говорить експерт, а американський бізнесмен розкріпаченіший і може дозволити собі "розв'язати краватку". Але в цілому, західне бізнес-співтовариство стає простішим. «А українська ділова людина переважно знає покищо лише юність вітчизняного бізнесу. Тому він ще вчиться і, переймаючи західний досвід, буває ще "застебнутий на всі гудзики"», – зазначає Рост Дікой.
Проте, нагадує експерт, успіх бізнесу не досягається зовнішньою бездоганністю. "Успішний імідж не означає успішний бізнес. Імідж – це конструйований образ, за основу якого береться існуючий образ, а далі відбувається його моделювання відповідно до поставлених завдань – вихід компанії на новий рівень комунікацій, досягнення відповідності очікуванням цільової аудиторії компанії і т. д"., – додає він.
Зовнішність як бізнес
Зростаюче число гравців і численні майстер-класи дозволяють говорити про інтенсивний розвиток ринку іміджевих послуг. Проте більш-менш точно охарактеризувати величину попиту на такі послуги досить важко: дані про клієнтуру не особливо розголошуються.
"Імідж-консультування сьогодні схоже на спілкування з психоаналітиком. Це важливе вольове рішення для того, щоб удосконалювати себе, але про такий вчинок не стануть говорити вголос. Власний образ, стильове ноу-хау– завжди таємниця", – відмітив експерт.
За його словами, разова консультація з іміджу обходиться від 300 до 3 тис.грн. Тут грають роль мета клієнта і компетентність іміджмейкера, його авторитет. "Якщо звузити завдання до формування візуального іміджу, варто назвати вже інші цифри. Середня ціна консультації з візуального іміджу оцінюється від 250 грн. у годину", – розповів Дикой.
Але більш-менш помітний ефект дасть не окрема консультація, а цикл з 3-5 сеансів. При середній ціні двогодинної імідж-консультації в 500 грн. матимемо 1,5-2,5 тис.грн. за цикл. Аналіз існуючого гардероба та підбір нових речей обійдеться клієнтові приблизно в 250 грн./година за ревізію гардероба. Шопінг-супровід обійдеться також у 250 грн./година, плюс фіксований відсоток від загальної вартості покупок (як правило, 10%).
Припустимо, що клієнт визначив бюджет своїх покупок у 5 тис.грн. Тоді загальна вартість складе:
- цикл з трьох консультацій – 1,5 тис.грн.;
- аналіз гардероба – 250 грн.;
- 4 години шопінг-супровождення – 1,5 тис.грн.
- комісія від вартості купівель (10% від 5000 грн.) – 500 грн.
Разом, стартова ціна циклу консультацій по візуальному іміджу та підбору гардероба: 3,750 тис.грн. (не враховуючи вартість самих покупок). При цьому ціна багатосторонньої корекції іміджу може бути значно вищою.
Імідж "all inclusive"
Активно затребувані на ринку і послуги комплексного іміджмейкінгу, який включає візуальний імідж, вербальний і поведінковий. Таких фахівців активно залучають, зокрема, політики.
Тут вартість цілеспрямованого вибудовування нової імідж-моделі зростає порівняно з роботою стиліста більш ніж у 10 разів. "Якщо в першому випадку послуга корекції візуального іміджу (робота стиліста-іміджмейкера) може скласти 8 тис.грн., то імідж "all inclusive", що включає комунікативні/політ-технології, досягне відмітки, скажімо, у 120 тис.грн. І це не межа", – підкреслює Дикой.
Пакет послуг для бізнесмена або політика, що відносить себе до категорії VIP, може об'єднувати первинну імідж-консультацію, аналіз і складання рекомендацій, а потім супровід персонального іміджмейкера в процесі шопінгу, відвідування перукаря і так далі. Ціна люкс-пакета – від 800 грн./година, плюс відсоток від вартості зроблених покупок, розповідає експерт.
При цьому зарубіжні фахівці більш затребувані українськими клієнтами (представниками влади і великого бізнесу). Особливо, якщо йдеться про стратегічне планування іміджу, тобто рішення комплексних завдань (підтримка існуючого іміджу, його коригування і так далі).
"Дорослий Захід, чіткий і прагматичний, добре відомий своїми ефективними pr-механізмами. А українські імідж-технології великого масштабу перебувають ще в процесі становлення", – зазначив Рост Дикой. За його словами, середня консультація зарубіжного фахівця, зокрема, європейського, коштує від 1 до 8 тис.грн., що цілком пропорційно загальному рівню життя в ЄС.
"Гуру, імідж-мудрець на заході, спираючись на свій авторитет, може спрямовувати свою цінову політику… у нескінченність. Логічно припустити на основі цифр, які трохи вище, що ціна імпортного імідж-мейкера як мінімум утричі дорожча за вітчизняного", – говорить експерт.
Говорячи про російський іміджмейкінг, до сфери впливу якого входить Україна, Рост Дикой зазначив, що російські фахівці приваблюють українську клієнтуру гнучкістю цінової політики і близькістю ментальності. А ось наводити приклади іміджевих рішень іноземних колег експерт тактовно відмовився.
Поради й побажання від профі
Успішний імідж, який адекватно сприймається публікою, допомагає у веденні справ і дозволяє створити бренд в особі одного героя-бізнесмена. "Хороша репутація як гарантія якості усього, що пов'язано з діяльністю бізнесмена, це вища точка успішного бізнесу", – говорить Дикой.
Бізнес в Україні, як і великі прибутки в результаті заповзятливості, після 70-ти років осуду комерсантів і спекулянтів, досі не отримав шанобливого ставлення. Стандартний стереотип хитрих ділків, що нахапали багато грошей, існує й сьогодні. Що робити? Звичайно ж, не варто виряджати себе в стару робу – абсолютно не слід удаватися до відверто екстра-аскетичних жестів, говорить експерт.
За його словами, стереотипи широкої аудиторії (і зокрема щодо бізнесменів) не можна зруйнувати, як не можна вбити традиції і мудрість поколінь. Але можна виробити візуальні й поведінкові моделі, які відводитимуть увагу людей від звичного негативного сприйняття.
Для цього можна скористатися наступними принципами:
1) Перемогти спокусу "блиснути": ланцюгом, браслетом, масивним годинником, перснем, колекцією автомобілів і т.д.– неважливо. Це дратує широку аудиторію і формує в очах інших бізнесменів образ незрілого нувориша (з фр. Nouveau riche — новий багатій) — зневажлива назва людини з низьких верств, яка швидко розбагатіла), людини, що не знає, як розпорядитися грошима, що "звалилися" на неї.
2) Не демонструвати свої фінансові можливості публічно. Краще позиціонувати себе простіше. Якщо по кишені продукція класу люкс, то краще (це стосується статусних предметів, що впадають у вічі, – автомобіль, годинник і так далі) замінити яскраво дороге на непомітне дороге, але стильне.
3) Відмовитися від прагнення бути модним. Зробити це треба на користь вироблення власного стилю.
4) Пам'ятати про національну культуру своєї держави. Добре мати у своєму оточенні й гардеробі предмети з українською символікою – помірною, але не кричущою. Дуже доцільно час від часу включати у свій неформальний костюм сорочку з вишитим комірцем. Тут доречно сказати і про контекстний імідж, тобто знаходження в полі здійснення певних подій на підтримку національної культури.
5) Не ігнорувати роботи українських дизайнерів одягу.
6) Обернути кольори на свою користь. Потрібно навчитися використовувати в одязі не лише кольори, відповідні кольоротипу, але й ті, які будуть найменш дратівливими в очах інших людей.
Загального "кольорового" правила для всіх бути не може, відмічає Рост Дикой, оскільки цілі комунікації носія іміджу з аудиторією різні (відновити довіру, зацікавити новим проектом і так далі). Проте, якщо розглянути універсальну кольоро-психологічну символіку, то вона висуває як позитивні наступні відтінки:
- білий (чистота, свіжість, невинність);
- блакитний/бірюзовий (мудрість, духовна досконалість, спокій) + до цього кольору можна додати рожевий і кораловий, пом'якшувальні, що надають свіжість, незважаючи на ніжність, яка здається "нечоловічою";
- бежевий (колір легкості);
- темно-зелений (заспокійливий колір), зелений колір в цілому позитивний, характеризується як колір безпеки, надії, скромності, негативною може виступити лише символіка посередності.
До кольорів амбівалентного (подвійного) тлумачення, які можуть створювати вдалий фон або акценти, належать:
- помаранчевий (енергія, радість, теплота, але і схвильованість);
- жовтий (юний, сяючий, світлий, але й заздрість у християнському світі);
- сірий (гідність, важливість, нейтральність, у мусульманському світі інше трактування: бідність, зло);
- червоний (динамізм, сила, але і гнів, боротьба);
- пурпурний (зрілість, влада, внутрішня сила, але й насильствено);
- синій (вірність, серйозність, зміцнення але й символ туги, холодності);
- чорний (урочистість є сусідом з ідеєю темряви і тяжкості).
Вимагають акуратності в поєднаннях (оскільки можуть "кричати" про погане) наступні кольори й відтінки:
- фіолетовий (задушливий, покірливий і похмурий);
- смарагдовий (стомлений, крижаний, стриманий);
- коричневий (грубість, тяжкість);
- світло-синій (відчуження і байдужість);
- ліловий (дратівливість і сентиментальність);
- темно-синій (тяжкість).
http://biz.liga.net/
Підготувала Олена ТАРАСЕВИЧ

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад