Як змінилися доходи середнього класу в Україні за п'ять років

Індекс доходів українського середнього класу, розрахований «Forbes» та «EY» (раніше – «Ernst&Young»), з 2008 по 2012 рік включно зріс лише на 8%. У числі лідерів зростання – «білі комірці» Києва, Львова та Харкова.

Більше двох мільйонів «білих комірців»
У нашій країні немає єдиної думки, кого відносити до середнього класу. Приміром, компанія «TNS» визначає представників цієї групи як людей із середнім рівнем доходу від 1 500 гривень на місяць на людину. Держкомстат називає їх середньодохідною групою і відштовхується лише від рівня заробітку конкретного жителя.
У експертів Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України інший підхід. «Середньодохідне населення не відповідає ключовим критеріям середнього класу в його західному розумінні», – каже Людмила Черенко, голова відділу досліджень рівня життя населення цього інституту. За її словами, середній клас – це люди з високим рівнем достатку, незалежні економічно, які усвідомлюють своє становище в суспільстві. Структура їх споживчого кошика передбачає велике споживання послуг, наявність фінансових активів і купівлю нерухомості.
В Україні, згідно з оцінкою Інституту демографії, цим вимогам відповідають лише 5% населення країни (2,3 млн. осіб). Це – ті, кого дослідження Держстату відносять до категорії «заможних».
Такої думки дотримується і компанія «GFK». Представник середнього класу, вказують у компанії, відрізняється способом мислення і поведінкою на ринках (у тому числі – на ринку праці), більш раціональний і вимогливий, має гарну освіту. Він – класичний «білий комірець», хоча до категорії середнього класу в Україні цілком потрапляють і висококваліфіковані технічні фахівці.

Інфляція «з'їла» підвищення зарплат
Для розрахунку Індексу доходів середнього класу були проаналізовані результати щорічних загальногалузевих оглядів заробітних плат і компенсацій, які проводяться компанією «EY» останні п'ять років, вивчена інформація за посадами, регіонами і проаналізовано зміну в часі.
Виявилося, що якщо просто проаналізувати статистику зарплат «білих комірців», починаючи з 2007 року, доходи українського середнього класу зросли на 70%, у Києві – на понад 85%. Але це – лише номінальне зростання. З урахуванням інфляції з початку кризи 2008-го, доходи представників середнього класу в Україні переживали не зростання, а падіння. У 2008 і 2010 роках зниження реального доходу склало 13-15% у порівнянні з 2007-м. Як підсумок, лише у 2012 році представники середнього класу вийшли на рівень доходів 2007 року.
Розглядати Київ і регіони разом, звичайно, не можна. Доходи киян вийшли на докризовий рівень ще у 2011 році, громадяни поза українською столицею в реальному вимірі досі отримують менше, ніж у 2007-му. Причому найгірша ситуація – у центрі та північних областях України. На Заході – навпаки, втративши близько третини у розмірі доходів у 2010-му, до минулого року середній клас зміг майже відіграти ці втрати. На думку Ольги Горбановської, партнера, керівника відділу «Human Capital EY в Україні», причинами зростання заробітних плат фахівців, що належать до середнього класу, могли стати розвиток ІТ-сфери та розширення діяльності деяких міжнародних компаній у регіоні.
У розрізі галузей найбільше падіння доходів у 2008 році пережили технічні фахівці. Це можна пояснити заморожуванням заробітних плат на виробничих підприємствах. Серед інших аутсайдерів – ті, хто працюють у фінансах, HR і продажах. Їхні доходи також поки не повернулися на докризовий рівень.
Найм'якшою посадка була для «білих комірців» з логістичної галузі, що може бути обумовлено націленістю компаній на оптимізацію процесів і скорочення витрат у кризові роки, звідси – потреба компаній у високоефективних фахівцях-логістах. У 2009-му вони втратили лише 2% реальних доходів, а у 2012-му заробляли вже на 25% більше, ніж за п'ять років до того.
Але найкраще справи йдуть у тих, хто працює у сфері реєстрації та сертифікації. «Ці посади є дуже затребуваними на ринку праці, особливо з урахуванням нестабільності законодавчої та регуляторної бази у країні, – коментує пані Горбановська. – Крім того, на ринку складно знайти «готових» фахівців, тому, наприклад, багато фармацевтичних компаній самі «вирощують» потрібні їм кадри і прагнуть їх утримати шляхом регулярного перегляду заробітних плат, оскільки сфера є важливою з точки зору розвитку бізнесу та мінімізації ризиків».

Як рахували
1. Визначення середнього класу
Для розрахунку індексу бралася методологія визначення середнього класу в Україні, розроблена компанією «GFK» (жовтень-2012). Згідно з підходом компанії, про приналежність людини до середнього класу свідчить не тільки рівень доходу, а й кілька нематеріальних факторів – таких як спосіб мислення, поведінка на ринках (у тому числі – і ринку праці), велика ступінь вимогливості та раціональності, освіта, а також почуття причетності до середнього класу.
Це визначення добре корелює з методикою оцінки середнього класу, складеною Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України. Нижнім порогом доходів для них Інститут демографії вважає п'ять прожиткових мінімумів, тобто 5 540 гривень на людину, або 16 620 гривень на сім'ю з трьох осіб (станом на січень-2013). «GFK» пропонує більш низький мінімальний поріг доходів для визначення людини як представника середнього класу в нашій країні – 4 815 гривень на місяць на одну людину в сім'ї. Тобто для сім'ї з трьох осіб реальний рівень доходів повинен становити не менше 14 445 гривень на місяць.
Оскільки компанія «EY» використовує інформацію про зарплати до оподаткування, то для розрахунку індексу враховувалися тільки посади, за якими рівень окладу становить не менше 5 876 гривень на місяць до оподаткування.
Втім, більшість обраних для розрахунку індексу посад надають заробітні плати вище мінімального значення, отже потрапляють у середній клас незалежно від того, чи має член сім'ї, який заробляє, дітей або непрацюючих членів сім'ї.
2. Розрахунок реального і номінального індексу
Для коректного порівняння рівнів заробітних плат дані індексовані з урахуванням індексу споживчих цін. На 2013 рік був використаний прогноз Державного комітету статистики України за значенням індексу, так як це найсвіжіші доступні дані, які відображають динаміку, незважаючи на можливі запитання з приводу методології їх розрахунку.
Базою для розрахунку індексу узятий останній докризовий 2007 рік (= 100%).
3. Які галузі та посади враховувалися?
Для розрахунку індексу використовувалися дані компаній з 15 основних галузей (у порядку зниження частки представників даної галузі): споживчі товари; торгівля; хіміко-фармацевтична галузь; банківський сектор; інформаційні технології/телекомунікації; страхування; автомобільна галузь; аграрний сектор; засоби масової інформації/медіа; агрохімічна галузь; зернотрейдери; нафтогазова промисловість; нерухомість/будівництво; транспорт/логістика; важка промисловість. Також для розрахунку індексу використовувалася інформація з 60 посадами.