Українські незрячі досягають успіхів у спорті та роботі

Проїхати з вітерцем - мрія чи не кожного незрячого. Володимир Турський її здійснив. У нього перший є в Україні велосипед для сліпих. Щоправда, за очі йому - його брат. Але це неважливо, каже чоловік: навіть сидячи позаду, ти однаково керуєш двоколісним.
Володимир Турський, незрячий заслужений юрист України:
- Триматися за кермо, крутити педалі - нездійсненна мрія. Порівняти можна з польотом у космос для зрячої людини.
Зір Володимир Турський втрачав поступово. У дитинстві його збила машина. І відтоді він сліп поступово. Зараз він не бачить анічогісінько. Та не здався - почав вчитися жити у темряві. І сьогодні він - викладач, заслужений юрист України. Цілеспрямованості вчить і інших.
Володимир Турський, незрячий заслужений юрист України:
- На сьогоднішній день пройшло більше двадцяти років Незалежності, а ми не маємо законодавства щодо сліпих, собак-поводирів, з реабілітації, і життя незрячих пущене на самоплив. Держава тільки дає допомогу, яка нижче прожиткового мінімуму, і її недостатньо для саморозвитку та вдосконалення.

Сашкові Косінову проблеми із зором дісталися у спадок. Він бачить лише розмиті силуети. Та це не завадило хлопцеві стати майстром спорту із дзюдо. Хоча лікарі і забороняли йому цим займатися.
Олександр Косінов, Паралімпійський чемпіон 2012 року:
- Лікарі казали, що не можна займатися, що це може призвести до відшарування сітківки та повної втрати зору, але хотілося, хотілося, я писав розписки у докторів, що я беру все на себе.
На Параолімпіаді торік Олександр здобув золото у ваговій категорії вісімдесят один кілограм.
Олександр Косінов, Паралімпійський чемпіон 2012 року:
- Ціна золота - це, в принципі, слава, радість моїх рідних і близьких.

Схожа доля і у дзюдоїста Дмитра Солов'я. Проблеми із зором не завадили дев'ятнадцятирічному спортсменові покласти на Лондонське татамі суперників із Мексики, Британії і Іраку.
Дмитро Соловей, Паралімпійський чемпіон 2012 року:
- Якщо поставити мету - вона все одно повертається, в даний момент я не можу без дзюдо, все одно приходжу в зал і тренуюся.
Володимир Турський своїми силами зводить під Києвом центр для незрячих. Щоб люди, які лише чують світ, могли там вчитися та пристосовуватися до життя.

podrobnosti.ua

За матеріалами hitjob.com.ua