Як впливають на економіку зарплату у конвертах

У результаті зміни податкового законодавства рівень тіньової економіки з 2010 по 2014 рік повинен був знизитися на 30%. Таку динаміку було закладено в Програмі економічних реформ. На практиці у більшості українців цей період асоціюється з безпрецедентним поширенням корупційних схем. Зараз влада декларує черговий етап реформ, у результаті яких планується вивести економіку з тіні і створити механізми легалізації ринку праці.
У цьому контексті проблема зарплат «в конвертах» залишається однією із найбільш соціально чутливих. З одного боку, людина, праця якої оплачується нелегально, позбавлена державних соціальних гарантій, а з іншого – в умовах відсутності альтернативи втрата такого доходу означає для неї втрату джерела існування.
За даними Міжнародної організації праці в Україні роботодавці не оформлюють трудові відносини з 9% найманих працівників. Такі люди не мають права на гідне пенсійне забезпечення, оплату відпусток та лікарняних, умови їх роботи не контролюються державою на відповідність нормам охорони праці.
В Європі цей показник значно нижчий. Неформальний сегмент ринку праці складає від 1,5 до 5%. Але український показник неформальної зайнятості – 9% – не виглядає занадто високим на фоні статистики країн, що розвиваються. В РФ цій показник майже вдвічі більший, ніж в Україні, в Бразилії, Мексиці та Аргентині він сягає 25-30%, в Індії та Пакистані – майже 70%. З точки зору прав найманих працівників, наведені показники є неприйнятними, проте такі умови надають цим країнам окремі переваги для ведення бізнесу. Неформальна зайнятість сприяє гнучкості ринку праці, зменшує податкове навантаження на бізнес та витрати роботодавців на охорону праці, спрощує процедури прийняття на роботу та звільнення. Через це розміщувати виробництва, конкурентоспроможність яких забезпечується виключно за рахунок мінімізації витрат на робочу силу, найвигідніше саме в регіонах із тіньовим ринком праці.
Специфіка України – у наявності комбінованих форм оплати праці, коли офіційно оформленому працівнику легально сплачується лише частина його зарплати, а решта – в «конверті». Якщо оцінювати цей обсяг на основі співставлення статистичних даних щодо доходів населення та роздрібного товарообігу, рівень тіньових доходів домогосподарств може сягати 40-45 %. Прямим наслідком такої ситуації є недонадходження в бюджет податку з доходів фізичних осіб та страхових внесків фондами соціального страхування. Орієнтовні втрати бюджету оцінюються на рівні понад 46 млрд грн., а недоотримані соціальні внески складають понад 97 млрд грн. на рік.
Щоправда, істотна частина несплачених податків потрапляє на споживчій ринок, створюючи на ньому додатковий попит та стимулюючі бізнес-активність в економіці. В результаті щороку близько 22 млрд гривень зі споживчого ринку надходять до бюджету у вигляді ПДВ.
Причини «тіні»
Основною причиною тінізації економіки вважається надмірний податковий тягар. За рахунок зарплат у конвертах дрібні та середні підприємці знаходять способи зберегти бізнес і робочі місця. Саме зараз, в умовах кризової ситуації на сході України, тіньова економіка може виконати свою класичну функцію подушки безпеки. Після порівняння загального навантаження на оплату праці в Україні з країнами Вишеградської четвірки, які досить успішно пройшли шлях євроінтеграції, стає очевидним, що без радикального зниження відповідних податків та соціальних внесків вітчизняний ринок праці залишатиметься неконкурентоспроможним.
Податки з доходів фізичних осіб та соціальні внески в країнах Вишеградської четвірки диференціюються залежно від складу сім'ї та кількості дітей. Їх середній рівень в Чехії оцінюється від 20 до 40%, в Угорщині – від 35 до 50%, в Польщі від 30 до 35%, в Словаччині – від 20 до 40%. При цьому нижче значення діапазону відповідає розміру податків та соціальних внесків, які сплачує одружена особа з двома дітьми, а верхнє – самотня. В Україні така диференціація відсутня, а середній рівень навантаження на оплату праці складає майже 60%.
Наведені цифри достатньо показові, але слід зазначити, що вони не враховують внески до приватних пенсійних фондів або за приватними програмами медичного страхування у Вишеградській четвірці. Забезпечення цих гарантій в Україні на себе номінально намагається взяти держава, що робить ринок праці негнучким та призводить до поширення тіньових схем.
Виходячи з наведених аргументів, логічним кроком у напрямку легалізації заробітної плати та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ринку праці має стати зниження податкового навантаження на оплату найманої праці.
Разом з тим, як свідчить практика, зниження податків не обов’язково веде до зниження рівня тінізації економіки. Щоб вивести певну діяльність із тіні, для підприємця повинен змінитися баланс між отриманими вигодами та ризиками. Наявність можливостей отримання дешевих готівкових коштів за допомогою так званих «майданчиків» нівелюватиме будь-які заходи щодо зниження податкового навантаження. Крім того, позитивну роль у процесах легалізації зарплат може зіграти спрощення декларування громадянами їх доходів та запровадження електронної звітності.

www.chp.com.ua

За матеріалами hitjob.com.ua