Що ринок праці нам готує

Тож чого слід очікувати цього року від роботодавців — питання, яке турбує напевно більшу частину працездатних українців.
Звільнення будуть не масові
— Ми провели дослідження серед керівників відомих фірм і підприємств у великих містах, на яких в основному й тримається економіка України. З них кожен третій повідомив, що планує численне скорочення своїх працівників упродовж цього року. Ще 30% роботодавців масові звільнення заперечили, і це вже позитивний момент. Та є ще понад 30% тих, які не можуть чітко спрогнозувати навіть на один рік наперед, що ж відбуватиметься з їхнім підприємством, а отже, і з працівниками, — розповіла керівник аналітичного та консалтингового центру hh.ua Уляна Маслова.
Там, де скорочення вже точно планують, кількість звільнених працівників становитиме від 6% до 30%. Тотальні й масові скорочення (до 60% персоналу) планують на близько 5% великих фірм. Але ці скорочення будуть не одномоментні, а поступові — такі, що не сильно кидатимуться в очі, адже роботодавці дбають про свою репутацію.
Визначають фахівці і рівень тривожності працівників за свої робочі місця. Нині вони стверджують, що з 2013 року до І кварталу 2015-го кількість людей, які переживають через можливість втратити роботу, залишається незмінною — приблизно 30—40% працюючих. Але, на відміну від попередніх років, нинішнього ця кількість практично збіглася з кількістю тих, кого реально планують скоротити.
Роботодавець може й покапризувати
Уляна Маслова зауважила, що роботодавці нині стали дуже вимогливими. Адже в умовах кризи, коли конкуренція за останні кілька років на ринку праці зросла майже втричі (в середньому шестеро людей на місце), вони мають змогу обирати між хорошими працівниками і найкращими. І немає важелів, які змусили б їх іти на компроміс.
Отже, людина, яка йде на співбесіду, має бути готова: навіть якщо їй забракне хоча б 5%, вона може отримати відмову. А роботодавець шукатиме того, хто відповідатиме на всі 100% його запиту. Та навіть коли і знайде класного фахівця, який, що логічно, коштує недешево, роботодавець торгуватиметься з ним за розмір зарплати. І в нинішніх реаліях кожен другий погодиться переглянути свою зарплату в бік зменшення (на 5—20%), щоб не залишитися без роботи взагалі. Або, пропонуючи нижчу зарплату, роботодавець приваблюватиме фахівця нематеріальними вигодами: гнучкий графік, навчання і підвищення кваліфікації, страховка тощо.
Щодо самої зарплати, проведені дослідження показали, що на початок 2015 року кожен другий опитаний роботодавець її не зменшував. А ось підвищив, хоча й несуттєво (на 2—10%), лише кожен п’ятий. І якщо у 2013-му зарплату підвищували за виконаний і перевиконаний план, а також тим працівникам, яких дуже цінували, а в 2014 році трохи підвищували лише тим, хто суттєво перевиконував план, то у 2015-му таку перспективу мають працівники, які не лише перевиконуватимуть план, але й братимуть ще більші зобов’язання.
З початку року ті роботодавці, які скоротили зарплату своїм працівникам, зробили це в середньому на 20%. В основному тим, хто не виконав план та порушував графік роботи. Щоб зовсім не звільняти людей, їм зменшують обсяг посадових обов’язків, скорочують робочий день або тиждень, таким чином також урізають зарплату. І люди на це погоджуються, адже в середньому на пошук нової роботи вони витрачають півроку, а то й більше.
Як допомогти скороченому працівникові
Та якщо людина таки потрапила під скорочення, чи означає це, що роботодавець має про неї забути, тільки-но за нею зачиняться двері фірми чи підприємства? Уляна Маслова зауважила: нині вітчизняні роботодавці рівняються на досвід закордонних колег, адже розуміють, що репутація — передусім. Отже, що вони можуть зробити для таких працівників?
З того, що закріплено законодавчо, — обов’язково попередити за два місяці, виплатити грошову компенсацію (залежить від фінансових можливостей установи). За законодавством, під скорочення штату не підпадають декретниці, якщо з наступного дня не знайти їм іншу роботу.
А ще роботодавець, хоча й не зобов’язаний, але може зробити, дбаючи про те, щоб про нього не поширювали інформацію як про керівника, якому абсолютно байдужі люди, ніби він може викинути їх на вулицю будь-якої миті та навіть не поцікавитись, що буде з ними далі, таке:
самостійно або найняти відповідних фахівців і навчити своїх колишніх працівників правильно скласти резюме для пошуку нової роботи та підібрати фото для нього (на практиці це не так просто, як видається);
поінформувати скорочених працівників про ситуацію на ринку праці, зокрема у сфері, де вони шукатимуть роботу; розповісти, які нині є вакансії, зарплати, яка конкуренція; можливо, порадити змінити сферу діяльності, якщо не вдається знайти роботу за фахом, тощо;
на прохання колишнього працівника надати листи, які рекомендують його як фахівця;
відкрити на підприємстві, в установі чи фірмі «гарячу лінію» з фахівцем по роботі з кадрами, який будь-якої миті може дати пораду цим людям: на що слід звернути увагу, коли збираєшся на співбесіду з новим роботодавцем; що краще одягти, як поводитися, що про себе розповісти в першу чергу, а про що змовчати. Та навіть морально підтримати того, хто неодноразово ходив на співбесіду, але йому постійно відмовляли.
На запитання, чи насправді в Україні вже є такі роботодавці, фахівець відповіла: їх поки що небагато, але вони є. В основному це роботодавці у сфері реклами, комп’ютерних технологій, банкінгу, металургії. Та з часом, переконана Уляна Маслова, їх буде значно більше.
Які професії потраплять під скорочення
спеціалісти з продажу (хоча, за іронією, вони нині найбільш затребувані на нашому ринку праці, а отже, у професії — велика плинність кадрів; в основному скорочуватимуть тих продавців, які не виконують план);
робочий та керівний персонал;
працівники бек-офісу (секретарі, офіс-менеджери, юристи, додаткові бухгалтери).
Якщо брати за сферами діяльності, то це:
автотрейдинг;
банки;
нафтогазовий сектор;
телекомунікаційні мережі.
Кого нині шукають і наймають на роботу
спеціалістів з продажу, а також залучення клієнтів;
ІТ-фахівців.
За сферами діяльності:
агросектор;
консалтинг;
комп’ютерні технології;
страхування.