Українцям знову перекроїли Трудовий кодекс: найскандальніші нововведення

За словами Левченко, розгляд 1,5 тисячі поправок проводилося з порушенням процедури, без широкого обговорення з громадськістю, а тому документ не повинен бути поставлений на голосування.

В опозиції до новим Трудовим кодексом виявилися більшість профспілок. І вони вже пригрозили владі масовими протестами і зверненням до Конституційного Суду.

«Якщо все-таки закон буде прийнятий, залишається два шляхи: звернутися до Президента країни з проханням ветувати документ і звернення в Конституційний суд з приводу звуження існуючих трудових прав громадян. Ми будемо готувати відповідне конституційне подання », - розповів Юрій Левченко.

UBR.ua з'ясував, які правки документа викликають найбільший протест.
Переклад на іншу роботу

Не могла сподобається і не сподобалася трудящим так звана «рабська» правка в новому Кодексі - це перша претензія. Виправлення дозволяє підприємству на власний розсуд переводити своїх працівників на іншу роботу. І не тільки між офісами та філіями однієї компанії, але і на інші підприємства.

Як уточнив глава Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) Михайло Волинець, проектом ТК роботодавцю дається можливість перевести працівника на інше підприємство (по домовленості з ним), хоч і в інший регіон (ст.82).

Згідно з документом, цей переклад в кожному випадку узгоджується з людиною, і ні про яке «рабстві» мова йти не може. Проте, профспілкові лідери побоюються, що на практиці люди зіткнутися з масовими зловживаннями з боку роботодавців. З шантажем з їхнього боку: людині будуть пропонувати або перевестися, або звільниться. Без здорової альтернативи.

«Стаття 82 передбачає можливість переведення працівника до іншого роботодавця за згодою самого працівника. Якщо в першій редакції ТК в ст.68 передбачалося 4 місяці такої роботи і тільки потім за згодою працівника він може бути залишений назавжди. То тепер ці норми перекочували до статті 66: роботодавець може перевести до іншого роботодавця співробітника з його згоди строком на три місяці », - зауважив Волинець.

Нумерація статей і їх зміст (в основному вносилися редакційні правки) в частині переведення співробітників змінилася, але суть збереглася незмінною. Роботодавець може відправити підлеглого на іншу роботу як з його згоди, так без оного.

У першому випадку (ст. 66) компанія може перевести співробітника на вакантне місце в іншому підрозділі компанії терміном на півроку. Після чого така людина може залишитися на новому місці, уклавши відповідний трудовий договір. Також, в разі простою підприємства, компанія може на три місяці відправити співробітника (знову-таки з його згоди) на інше підприємство зі збереженням його середнього заробітку. Після закінчення терміну переведення працівника зобов'язані повернути на старе місце роботи.

«При цьому територія переведення працівника від одного роботодавця до іншого законодавчо не буде обмежена (може бути інша область або навіть країна). Нікого не буде цікавити, як буде влаштовуватися на новому місці з житлом і транспортом цей працівник. Що буде з його родиною, яка, швидше за все, залишиться там же, де він працював раніше », - розповів голова Об'єднання незалежних профспілок авіапрацівників (ОНПА) Веніамін Тимошенко.

Без згоди трудівника його можуть перевести на іншу роботу (ст. 67) тільки на один місяць і то у виняткових випадках, таких як ліквідація аварій, стихійних лих і т.п. Знову-таки за умови збереження середнього заробітку і відсутності медичних протипоказань.
Робочий час

Не менш резонансною стала друга скандальна правка - про робочий час.

За словами глави Всеукраїнської профспілки «Свобода Праці» Юрія Ноєвого, в Трудовий кодекс вноситься норма, за якою українців можуть змусити працювати по 12 годин на день (ст.141) шість днів в тиждень. До того ж роботодавець зможе змушувати людей працювати понаднормово (ст.156).

«В результаті українці працюватимуть по 72 години на тиждень без оплати понаднормових. Тим самим фактично скасовується 40-годинний робочий тиждень », - запевнив Ноєвий.

Правда, з цією думкою не погодилися юристи, які запевнили в цілості норми про 40-годинному тижні (ст.133 нового ТК).

«Це вирвані з контексту трактування. Так, у виняткових випадках працівник може працювати по 12 годин на день, але при цьому загальний час роботи за тиждень не повинна перевищувати 40 годин. Інакше це буде порушенням закону і можна вимагати через суд виплат за переробку », - переконувала UBR.ua старший юрист ЮФ« Астерс »Інеса Летич.

За її словами, і зараз роз'яснення Мінпраці дозволяє працювати по 12 годин на день, правда правовий статус такого документа не зовсім ясний.

«У проекті ТК просто ці всі моменти будуть виписані більш детально і чітко», - вважає Інеса Летич.

За словами HR-експерта сайту rabota.ua Тетяни Пашки, на поточний момент звичайні продавці в торгових центрах, касири в супермаркетах або співробітники цілодобових call-центрів працюють явно більше 8 годин на день.

«Чинному кодексу більше 50 років і спроби його модернізувати окремими правками не дозволяють зробити документ адекватним нинішнім реаліям на ринку праці. Зокрема, в ньому немає опису роботи фрілансерів або на аутсорсингу. А це 6-8% ринку праці. У нас, крім КЗпП є купа підзаконних актів Мінсоцполітики, інспекції з питань праці та інших. Роботодавці змушені примудрялися, щоб перевіряючі з інспекції з питань праці не карали їх », - зауважила UBR.ua Пашкіна.
термінові контракти

Ще один спірний момент - висновок з людьми термінових договорів. Профспілкові лідери стверджують, що проект ТК дозволяє роботодавцям укладати строкові (з кінцевим терміном дії) трудові договори в будь-якій сфері діяльності (ч.2. Ст.35). Що, за їхніми словами, суперечить Конвенції МОП №158.

В результаті, за словами Веніаміна Тимошенко, роботодавці будуть змушувати людей укладати договори на один місяць і постійно тримати їх «на короткому повідку».

«Зараз всі договори як би безстрокові, але якщо є необхідність у підприємства, то договір може бути терміновим. Що це за необхідність - віддано на відкуп роботодавця. У новому проекті всі ці випадки перераховані. Наприклад, для роботи над конкретним проектом набирається штат до закінчення реалізації проекту. Або для найму керівників підприємств, артистів або працівників ЗМІ. Чия робота може мати періодичний характер », - уточнила Інеса Летич.

За рахунок того, що всі випадки чітко виписані, можна буде оскаржувати в суді неправомірні дії роботодавців. За словами юристів, всього таких випадків 13 в проекті ТК. У чинному КЗпП ці норми виписані дуже обтічно: «коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін через характер роботи». А також «в інших випадках, передбачених законодавчими актами». Цим часто користуються роботодавці.

Керуючий партнер АК «Прайм» К.А.С. Group, адвокат Тетяна Кузьмич розповіла UBR.ua, що тільки мережеві міжнародні компанії практикують легальне працевлаштування співробітників і «білі зарплати», але при цьому найбільший зарплатний ринок - це зарплати в конвертах, тому співробітники саме зараз знаходяться «на повідку» у роботодавця.

За словами Тетяни Пашки, зараз КЗпП ніяк не захищає працівників, які офіційно не працевлаштовані або отримують зарплату в конвертах.

«Це обоюдогостра ситуація. Зараз офіціанти просять розраховуватися з ними в кінці дня, а не тижні. І роботодавець не знає, чи прийде працівник завтра », - зазначила Тетяна Пашкіна.

За словами Тетяни Кузьмич, в цьому сенсі зміна законодавства істотного значення мати не буде.

«Наша компанія спеціалізується на обслуговуванні юридичних осіб та бореться швидше з недобросовісними співробітниками, які зумівши знайти лазівку в законодавстві, при необхідності користуються можливістю піти на лікарняний на 4 місяці. Роботодавцю вкрай складно боротися з такими ситуаціями », - сказала юрист.

Права працівників, за словами юристів, будуть також захищені. За словами Інеси Летич, всі порушення можна буде оскаржувати в суді, як і зараз. Судового збору щодо таких спорів немає, а вартість послуг адвокатів сильно відрізняється по регіонах, часом на порядок. До речі, можна звертатися до суду за місцем прописки працівника, щоб скоротити ці витрати.

Найчастіше судяться з приводу незаконного звільнення, в разі скорочення або за прогули. Найбільше суперечок стосується заборгованості по виплатах (зарплата, відпускні).

«Суди, як правило, стають на бік працівника, і я думаю, що ця тенденція збережеться в майбутньому», - вважає Летич.