Операція-декларація: на чому заробляють українці

Люди кинулися інвестувати в цінні папери, торгувати нерухомістю та автомобілями. Такий висновок можна зробити, оцінивши результати деклараційної кампанії, яка завершилася 2 травня.
У 2017 році кількість українців, які отримували дохід від операцій з інвестиційними активами, зросла на 25%. Приблизно на стільки ж (+ 22%) стало більше тих, хто заробив на продажу рухомого та нерухомого майна, наприклад, транспортних засобів, будинків і квартир.
Як повідомили в ДФС, всього за минулий рік люди задекларували 57,5 млрд грн доходів. Це на 6,7 млрд грн або на 13% більше, ніж в 2016-му. При цьому загальна кількість тих, хто зобов'язаний подавати декларацію про доходи у 2018 році, практично не змінилося.
На 3 травня 2018 року було подано 507 тис. декларацій проти 513 тис. рік тому. Нагадаємо, декларувати свої доходи зобов'язані ті, хто займається незалежною професійною діяльністю (адвокати, нотаріуси, артисти і т.п.). Крім того, слід декларувати доходи, отримані не за основним місцем роботи, якщо з них не були утримані податок з доходів фізосіб (ПДФО) і військовий збір.
Що змінилося в 2018 році
У зв'язку зі змінами, внесеними до податкового законодавства в 2017 році, фізособи, які отримали доходи у вигляді спадщини або дарування майна від членів сім'ї другого ступеня споріднення (брати і сестри, дідусі та бабусі), були звільнені від оподаткування таких доходів. До сих пір не мали подавати декларації тільки родичі першого ступеня.
«Оскільки обов'язок щодо подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за результатами 2017-го у такої категорії осіб не виникає, це вплинуло на кількість тих, хто декларував доходи від спадкування або дарування майна. Так, в цьому році їх кількість зменшилася на 30%», – повідомили в ДФС.
У той же час, як відзначає адвокат, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери» Галина Мельник, треба пам'ятати, що отримання спадщини від іноземного громадянина все ж вимагає подачі декларації, незалежно від ступеня споріднення. Так само як і отримання доходів з-за кордону (наприклад, зарплати від іноземного роботодавця).
Однак, якщо особа сплатила податок за складання нотаріальної угоди (скажімо, в зв'язку з даруванням чи купівлею-продажем нерухомості, доходи від яких оподатковуються), декларацію подавати не потрібно. Те ж саме стосується випадків, коли сплачується податок зі спадщини, отриманої від інших осіб.
Підпадають під декларування також угоди з цінними паперами та корпоративними правами. Причому, за словами юриста, навіть якщо операції з інвестиційними активами проводив професійний торговець ЦП, який утримав податок з цих оборуток, подавати декларації все одно необхідно.
Також потрібно задекларувати доходи, отримані не від податкових агентів. Наприклад, від здачі в оренду житла.
Однак при цьому правило «все або нічого» нікуди не поділося. Якщо з якоїсь причини ви зобов'язані подавати податкову декларацію, то в ній треба вказувати всі без винятку доходи, навіть ті з них, які не обкладаються податком або податок з них вже був сплачений.
Як уникнути проблем
Якщо людина має право на податкову знижку, то фіскали звертають увагу на правильність розрахунку суми ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, а також правомірність включення тих чи інших витрат до податкової знижки.
Як повідомили в Державній фіскальній системі, кінцевий термін подачі декларацій про доходи – до 1 травня року, наступного за звітним. І переноситься на найближчий банківський день, якщо збігається зі святом або вихідним. Цього року деклараційна кампанія завершилася 2 травня.
«Слід зауважити, що в останній день подачі було подано майже 32 тис. декларацій, що складає лише 6% від загальної кількості поданих», – уточнили в ДФС.
Тим, хто проігнорує вимоги закону або порушить порядок декларування, загрожують фінансовою та адміністративною відповідальністю.
Щоб уникнути можливих проблем, краще зв'язатися з інспектором, який буде перевіряти вашу декларацію (його телефон повинен бути на сайті Податкової) і уточнити, чи не виникли якісь питання. Можливо, доведеться показати документи, що підтверджують ті чи інші цифри і розрахунки.
Часом це дозволяє виявити потенційний конфлікт і вжити заходів, щоб мінімізувати його негативні наслідки.