Перший місяць на новій роботі: що нормально, а що – занадто?

Легко знаходилися сили для подолання труднощів, побутова невлаштованість взагалі випадала з поля зору, сварка або надмірна дружелюбність колег сприймалися поблажливо.

Але ось пройшов місяць. І хочеться підвести підсумки. А навіть якщо не хочеться – пора. Перші враження повинні осісти, і крізь цей вже впорядкований більш-менш шар повинні прорізатися раціональні висновки.

Одна і та ж ситуація може бути нормальною або екстремальною – в залежності від відтінків і нюансів.

Втома

Норма

Пізні приходи додому, проживання робочого дня на шаленій швидкості, занурення у справи з головою настільки, що домашні за вечерею марно намагаються втягнути в розмову і натикаються лише на замислений погляд.

Перші тижні на новій роботі – це величезна відповідальність:

·        за успішне проходження випробувального терміну;

·        за враження, яке ми справляємо на керівника і колег (його ж потім неможливо виправити);

·        за ефективне включення у колектив, налагодження зв'язків;

·        за повернення самооцінки на звичний рівень (в найперші дні на новому місці більшість відчуває невпевненість, оскільки багато неясностей).

При такій великій кількості завдань – дивно, що новачок втомлюється, засинає, тільки поклавши голову на подушку, і про роботу говорить більше, ніж про службовий роман кращого друга? Не дивно.

Тривога

Картина «хвороби» виглядає так: новачок йде на роботу без ентузіазму, ділитися враженнями з близькими не хоче або скаржиться, погано спить, втратив апетит (і вечорами «сидить» на сайті з працевлаштування).

Якщо вам неприємно згадувати про колег і керівника, якщо в понеділок ви готові проміняти кращу пару кросівок і улюбленого кота на ще один вихідний – значить, справи йдуть не кращим чином і пора подумати, чи підходить вам ця посада і ця компанія.

Відсутність дружніх стосунків у команді

Норма

Колеги чемно вітаються, схвально кивають, коли новачок каже правильні речі або ставить правильні питання, навіть позичають кави/цукор, але на цьому дружелюбність закінчується. У п'ятницю ввечері вони дружно йдуть у кафе, а нового співробітника не кличуть.

І це не проблема!

Тому що відносини складаються довго, в результаті щільної взаємодії, у міру виникнення довіри і впевненості в щирості партнера по спілкуванню.

Можливо, за перші тижні просто не сталося ситуацій, коли ви тісно взаємодіяли з колегами і мали можливість проявити себе як особистість. Або колеги занадто захоплені своєю зоною відповідальності і не налаштовані на сентименти. Дайте час, товаришам по службі і собі, і не нервуйте.

Тривога

Варто задуматися, коли новоприбулим співробітником нехтують: ігнорують, жартують, необгрунтовано критикують. Значить, це не ваш колектив. Таке трапляється – коли обов'язки цікаві, зарплата адекватна, з керівником легко спілкуватися, але в команду вписатися неможливо. Звісно, можна поборотися за щастя у цій компанії, але, як показує досвід, якщо відносини з самого початку складаються геть погано, кардинально їх поліпшити не вдається.

Відсутність кураторства

Норма

У перший робочий день сидимо і кліпаємо очима: ніхто до нас не біжить зі стосом завдань, не призначено наставника для введення в курс справи, відчуття непотрібності і відсутності цілей.

Картина не те щоб типова, але має право на існування. Не у всіх організаціях функціонує наставництво як формальний інститут, не скрізь до приходу новачка готовий фронт робіт. Знову ж, перші дні перебування на новій посаді можуть збігтися з авралом, тому на новенького просто не звернуть уваги.

До речі, цей «буферний» період – відмінна можливість себе показати, незважаючи на невизначеність ситуації. Спробуйте розібратися самостійно, що до чого; знайдіть джерела інформації, щоб увійти в курс справи; подружіться з колегами, які можуть дати вам поради. Панікувати не слід.

Тривога

Співробітник намагається зв'язатися з керівником – він у відрядженні. І завтра. І післязавтра.

Новачок хоче звернутися в HR-відділ – звідти не відповідають.

Минув тиждень другий – а завдання все ще незрозумілі, зона відповідальності смутна. На наради не запрошують, у відрядження не відправляють, про KPI не розповідають.

Можна спробувати проявити ініціативу й прорватися на прийом до керівника. Можна самостійно знайти неформального наставника – з числа співробітників, чиї завдання близькі вашим (хто ці колеги, можна з'ясувати, поспілкувавшись з ними, для цього вимкніть режим «Я соромлюся відривати людей від роботи»).

Якщо зусилля марні – мабуть, варто спробувати щастя в іншій компанії.

Хаос на роботі

Норма

«Вони серйозно думають, що я це зможу? Наодинці?!»

«Час від часу наради?»

«О, вибач, я забув, що ти не Віктор. Віктор – це співробітник відділу постачання. У нас немає відділу постачання? Упс. Ти – Віталій, так? Сергій? Ну, з третьої спроби, і то добре».

Перебіжки з одного кабінету в інший, забуті похапцем документи, переплутані імена та по батькові, багато-багато інформації, різні точки зору.

Все це – природна робоча суєта, яка не повинна засмучувати, нервувати й підривати самооцінку. Через півроку ви будете згадувати ці дні і дивуватися, як чогось не знали і не вміли.

Тривога

На ділі доводиться займатися зовсім не тим, що передбачалося. Тобто на співбесіді обговорювали одне, а зона відповідальності – зовсім інша. Причому перехід на іншу посаду (з іншим окладом) ніхто не обумовлював. Співробітника просто «підвантажують» чужими завданнями, причому останні становлять 80% обсягу роботи.

Вибачте, але так ми не домовлялися. Запитуйте про необхідність прояснити ситуацію перед керівником або ейчаром. Керівництво недоступне, а ейчар не говорить нічого визначеного? Можливо, варто вважати цей «проект» невдалим.

Чи варто терпіти, якщо тривожних знаків занадто багато, а приводів для оптимізму – майже немає? З одного боку, піти ви завжди встигнете. Може бути, варто дати шанс цій роботі, адже вона дісталася працею. З іншого боку, важливо не пропустити альтернативні пропозиції – серед них може виявитися вакансія вашої мрії.

Якщо сумніваєтеся – шукайте роботу в пасивному режимі. Часу це забирає мінімум, дозволяє зберегти наявну роботу. Головний інструмент у цьому випадку – резюме в Інтернеті. Завантажили інформацію – і чекаєте інших пропозицій.

https://hrliga.com/

За матеріалами hitjob.com.ua