Фінансові піраміди: як вберегтися від шахрайства

За роки незалежності України кількість фінансових пірамід постійно зростала разом із кількістю ошуканих вкладників. Основними рисами фінансової піраміди є, зазвичай, відсутність дозвільної документації на ведення фінансової діяльності й дохідність, що значно переважає ринкову. Реальний заробіток від такої схеми отримують її творець і перші вкладники, інші – залишаються ні з чим. Середня тривалість функціонування піраміди – до 2 років, і чим пізніше вкладати в неї гроші, тим менше шансів їх повернути.
У свідомості українців словосполучення "фінансова піраміда" асоціюється зі славнозвісними трьома літерами МММ. У 1994 році, за різними даними, кількість ошуканих вкладників цієї фінансової піраміди сягнула 20 мільйонів на загальну суму $5 мільярдів. Саме тоді українці вперше на власному досвіді познайомились з фінансовими пірамідами. У світовій практиці вони почали виникати ще в ХVII столітті (Нідерланди), і майже всі схеми дій фінансових пірамід були описані задовго до 1994 року. Наприклад, схема, за якою функціонувало МММ, була випробувана у 1920-х роках у США Чарльзом Понці. Результати мали такі самі масштаби.
Логічним було б припустити, що після сумного досвіду 17-річної давнини українці втратять довіру до подібних установ. Та, на жаль, співвітчизники продовжують вестись на привабливі обіцянки організаторів, які обіцяють зробити їх багатими.
Насправді ж, за часів незалежності кількість фінансових пірамід, і, відповідно, кількість ошуканих постійно зростає. "На жаль, у подібні піраміди потрапляють практично ті ж самі люди, – запевняє кандидат психологічних наук Людмила Музичко. – Коли їх запитують, чому вони вдруге несуть гроші туди ж, вони не можуть відповісти нічого путнього, окрім того, що певна людина справила на них враження".
Чому виникають "піраміди"?
На думку Богдана Стеценка, доцента кафедри фінансових ринків КНЕУ: "Термін "фінансова піраміда" характеризує певні ознаки діяльності фінансової установи, насамперед, виплату доходів за рахунок залучення коштів нових вкладників. До того ж, у фінансову піраміду, з волі її власників та менеджменту, може перетворитися будь-яка фінансова установа".
Схема дії типової фінансової піраміди відносно проста: засновник залучає перших клієнтів із обіцянкою отримання високих прибутків за умови вкладення певної суми коштів. На першому етапі виплата відсотків відбувається за рахунок самого засновника, а вкладники всіляко стимулюються (відсотками, бонусами) до залучення інших у цю сумнівну схему. Залучені кошти нових вкладників ідуть на виплату зобов’язань засновникам. Винятковим джерелом доходу фінансової піраміди є кошти нових учасників, і схема діє доти, доки вони з’являються.
Важливо відмітити, що існує пряма залежність між кількістю нових вкладників та відсотками, під які пропонується покласти гроші. Якщо, наприклад, компанія пропонує 20% прибутку щомісячно, це означає, що кожен місяць число вкладників має зростати саме на такий відсоток. Інакше не буде джерел виплат першим вкладникам, і схема перестане функціонувати. Тому для установ даного роду важливим компонентом є реклама і маркетинг. Та, як би там не було, а рано чи пізно залучати значну кількість нових клієнтів стає неможливо. Саме на цьому етапі проявляється пірамідальна сутність даного бізнесу. Реальні дані про кількість вкладників, темпи їх зростання, динаміку виплат і загальний обсяг фінансових ресурсів у цій схемі знає лише її засновник.

На думку Сергія Лихолета, експерта з міжнародних фінансів, виникнення фінансових пірамід більшою мірою може бути пов’язано з циклічністю в економіці, а також із технічним прогресом: розвитком Інтернету, мобільного зв’язку тощо. Бодан Стеценко додає, що для виникнення фінансових пірамід у державі мають існувати певні передумови. "У першу чергу, це недостатня ефективність системи державного регулювання фінансового ринку; по-друге, недостатня обізнаність населення в питаннях функціонування фінансових установ; по-третє, відсутність прийнятних для населення напрямків інвестицій; по-четверте, високий рівень інформаційної асиметрії на фінансовому ринку. На жаль, слід констатувати, що у вітчизняних реаліях вказані фактори доволі часто співпадають".
Як розпізнати аферу
"Для того, щоб займатись певним видом фінансової діяльності, необхідно отримати відповідну ліцензію від регулюючого державного органу. Як приклад, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) або Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг)", – зазначає Сергій Лихолет. Відповідно відсутність такої ліцензії вказує на незаконну діяльність даної організації у фінансовій сфері. Іншою характерною рисою є високі відсотки – значно вищі за відсотки за депозитами. З економічної точки зору, завжди є справедливим правило: чим вища дохідність, тим вищий ризик. У різних схемах фінансових пірамід фактор дохідності може проявлятися по-різному. Так, у будівельних аферах пропонувалося житло у недобудовах за цінами значно нижчими за ринкові.
Чи можна заробити на піраміді?
Будь-який бізнес створюється, в першу чергу, з метою отримання прибутків його засновниками. Для рядових вкладників ця схема багато у чому подібна до лотереї. Їм обіцяють високий дохід, але при цьому інколи попереджають про високий ступінь ризику і не дають жодних гарантій. Ті, кому пощастить – отримують прибуток, решта ж тільки втрачає. За даної схеми всі отримати обіцяне просто не можуть.
Відповідно для людини існує цілком реальний вибір: вклавши, наприклад, 200 доларів під 20% щомісяця отримати в кінці терміну 240 доларів або ж втратити 200. Усе залежить винятково від циклу функціонування піраміди. Ті, хто приходять першими, як правило, гроші отримують, ті ж, хто довго зволікає і врешті вирішує вкласти у неї – лишаються ні з чим. Цикл функціонування звичайної фінансової піраміди не перевищує 1-2 років. Ідентифікувати фазу, на якій перебуває підприємство, можна, зокрема, з обсягів його реклами. Так, останньою рекламною акцією МММ зразка 1994 року був безкоштовний проїзд у московському метрополітені для всіх протягом однієї доби. На наступний день піраміда зазнала краху.
"Цілісного психологічного портрету особи, потенційного вкладника фінансової піраміди, не існує, – стверджує психолог Людмила Музичко. – Однак можна виокремити характерні риси таких людей – мрійливість, довірливість, схильність до навіювання, неможливість критично оцінити поточну ситуацію, схильність підпадати під маніпулятивний вплив".
Ці властивості вкладників активно експлуатуються на всіх етапах взаємодії з ними, особливо в процесі перших зустрічей, спрямованих на формування готовності віддати свої кошти. "Грамотний підбір слів дозволяє актуалізувати у спілкуванні ті чи інші відтінки їхнього значення, в результаті чого слова сповнюються особливим сенсом і непомітно викривляють реальну дійсність в уявленні співрозмовника. Виникає ілюзія самостійно зроблених висновків саме через те, що в текстах найважливіша інформація приховується, аргументи надаються в завуальованій формі. Соціальний статус людини не відіграє вирішальної ролі – до фінансової пастки може потрапити будь-хто", – додає психолог.
Як з цим боротися
Нещодавно на розгляд профільного комітету парламенту надійшов законопроект №9476 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних грошей та запобігання створенню фінансових пірамід". Документ вперше у вітчизняному законодавстві описує поняття фінансової піраміди і визначає відповідальність за ведення відповідної діяльності.
Чи зменшить цей законопроект кількість фінансових пірамід? Можливо, але точно не усуне їх остаточно. По-перше, тому що з розвитком телекомунікаційних технологій існує безліч можливостей організації фінансової піраміди через Інтернет, з відповідним контролем з-за кордону. По-друге, за словами Людмили Музичко, психологія людей влаштована таким чином, що першими до фінансових пірамід прагнуть потрапити "халявщики", котрі хочуть задарма отримати великі гроші. Отже, ситуація з обдуреними вкладниками, скоріш за все, буде повторюватися.
www.liga.net
Підготував Анатоль БАС