Чергові шахраї на ринку праці

"Заробіток - 400 гривень на день. Надається гуртожиток". "Забезпечуємо високооплачуваною роботою та житлом". Рекламними оголошеннями такого змісту рясніє не тільки Інтернет. Наприкінці весни - початку літа, коли розпочинається період сезонних заробітків, їх можна побачити чи не на кожному стовпі!
Багато українців спокушаються на таку рекламу та нерідко опиняються біля розбитого корита - в чужому місті, без роботи, житла та грошей.
- "Кадрові аферисти" діють за добре продуманими та перевіреними схемами, - розповідає Євген Чепелянський, керівник прес-служби профспілки "Захист праці". - Вони розміщують оголошення в Інтернеті, спеціалізованих виданнях, пропонуючи не тільки пристойні заробітки в Києві, але й проживання. Зрозуміло, що багато людей відразу звертає увагу на такі оголошення, адже сьогодні нелегко знайти гарну роботу.
Прочитавши рекламу, людина приїжджає до столиці з сумками, бо думає, що їде на тривалий час. Звертається до офісу, адреса якого зазначена в оголошенні, на вході стоїть охорона. У приміщення впускають лише за попереднім записом. Одне з таких "кадрових агентств", як ми з'ясували пізніше, вказувало адреси чотирьох офісів. Приїжджому пропонують укласти певний договір, кажуть, що надають житло, але при цьому він повинен заплатити 600 гривень.
Далі людину направляють на прохідну якогось заводу, де шахраї орендують кімнату, - там нібито претендента працевлаштовують. А далі все відбувається, як у якомусь кіно. Приїжджих розміщують в бараки по 50-100 осіб в одній кімнаті, де ніяких умов для проживання немає. Все розраховано на те, щоб вони тут недовго затрималися.
Роботи не дають або дають одноразову. Коли людина починає розуміти, що її ошукали і хоче повернути гроші, то аферисти відправляють скаржитися в якісь фіктивні установи, кажучи, що, може, там і повернуть ваші гроші.
У відчаї людина приїжджає за вказаною адресою, там сидить дільничний у формі, радить написати заяву. Мовляв, ми його розглянемо протягом трьох тижнів. Але рідко хто з приїжджих може так довго залишатися в столиці, не маючи житла та роботи. Ось на це і розраховано. Гроші в основному не вдається повернути. І люди їдуть додому ні з чим.
Крім цієї схеми, є й інші. Знаючи, що багато хто хоче знайти роботу в Києві, "кадрові агентства" цим користуються. Вони пропонують людині, яка звертається до них, підписати договір про інформаційні послуги. Але за це знову ж вимагають заплатити 300 гривень. Приїжджі сподіваються, що їм знайдуть роботу, і їх зазвичай годують обіцянками: "Сьогодні підходящої для вас роботи немає, прийдіть завтра".
Коли починається період сезонних заробітків, тобто весна-літо, до кожного з чотирьох офісів тільки однієї "фірми" звертається щодня близько 40 осіб. А таких "кадрових агентств" у Києві та обласних центрах - десятки. Це дає підстави припускати, що від кадрових аферистів страждають тисячі українців щорічно.
Згідно з розрахунками, на функціонування подібної мережі потрібно щомісяця 100-150 тисяч гривень. Звичайно, це вигідний бізнес, і на такому шахрайстві заробляють чимало, якщо справа процвітає. Адже ці мережі - достатньо організовані і протягом декількох років працюють в тих же місцях, за тією ж адресою. Хоча є й контори-одноденки, місцезнаходження "офісів" яких постійно змінюється - це орендовані на тиждень-дві квартири.
Чому вони не потрапляють у поле зору правоохоронних органів? Можливо, тому, що працюють під серйозним прикриттям, "дахом", з одного боку. З іншого - договори, які постраждалі підписують, часто складені так, що людині з вулиці важко розібратися в них.

На що потрібно звертати увагу громадянам, щоб не стати жертвою "кадрової афери"?
По-перше, шукаючи роботу в Києві, необхідно спочатку ознайомитися з ринком праці. Якщо пропонують роботу пакувальника, за яку обіцяють платити 400 гривень щодня, то це має насторожити. Ну не може пакувальник отримувати 10-12 тисяч гривень, тобто так, як менеджер великої фірми. Це нереальні заробітки.
Треба дуже уважно читати договір, який підписуєте. Важливо, це договір трудовий, або про надання інформаційних послуг. Коли вимагають гроші наперед за працевлаштування - теж має насторожити. Відповідно до закону "Про зайнятість населення", який почав діяти з нового року, жоден суб'єкт господарювання не може брати гроші за посередницькі функції при працевлаштуванні.
Перш ніж відгукнутися на привабливу вакансію, спробуйте скористатися допомогою Інтернету. Пропишіть контакти, зазначені у вакансії, в будь-якій пошуковій системі. По-перше, є можливість знайти відгуки про цю вакансію. По-друге, якщо на фірмі дуже багато різних вакансій, то це в 90% випадків - "лохотрон". Тобто коли фірмі потрібні робітники на фруктовий склад, комплектувальники меблів, охоронці, музиканти таі садівники одночасно - щось тут не так.

yakiev.com

За матеріалами hitjob.com.ua