Стажування та виробнича практика

Останнім часом багато компаній практикують набір молодих професіоналів на стажування саме в літній період. При цьому в українському законодавстві розрізняють поняття виробничої практики та стажування. У чому різниця між виробничою практикою та стажуванням, чи потрібно робити запис в трудовій книжці, платити стажистам і практикантам, а також багато іншого, ви дізнаєтеся з цієї статті.
Умови та порядок проходження виробничої практики та стажування учнями профтехучилищ та студентами вищих навчальних закладів багато в чому схожі між собою. Тому деякі кадровики та бухгалтери плутають їх. Однак у таких, на перший погляд схожих, поняттях є істотні відмінності.

Визначення понять
Поняття «стажування» для учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТУ) і студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) введено Законом № 5067 з 01.01.2013 р. з метою збільшення конкурентоспроможності молоді.
Стажування студентів вишів і учнів ПТУ є формою підвищення їх професійного рівня, створює умови для професійної адаптації та отримання ними досвіду практичної роботи.
Порядок проходження стажування регулюється Законом № 5067 та Порядком № 20. Право на стажування виникає у студентів вишів і учнів ПТУ, які отримали професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» і продовжують вчитися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні (ст. 29 Закону № 5067). Такі категорії учнів і студентів мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою отримується освіта, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування, у вільний від навчання час.
Форма договору на стажування наведена в додатку до Порядку № 20. Договір на стажування укладається між студентом-стажером і підприємством. Термін стажування за договором не може перевищувати шести місяців.
Виробнича практика є одним з обов'язкових елементів навчального процесу студентів вузів і учнів ПТУ. Регулюється виробнича практика такими нормативними документами:
• Законом № 2984 та Положенням № 93 - для студентів вишів;
• Законом № 103 та Положенням № 992 - для учнів ПТУ.
Забезпечувати проходження практики учнів ПТУ і студентів виш зобов'язані навчальні заклади. Для цього виші ПТУ укладають з підприємствами, організаціями, установами договір про проходження практики.
Форми договорів про проходження практики для студентів виш наведені у додатку 1 до Положення № 93, для учнів ПТУ - в додатку до Положення № 992.
Усі витрати на проходження практики студентів вишів підприємству перераховує виш (п. 5.2 Положення № 93). Розмір витрат на практику студентів визначається кошторисом-калькуляцією, яка є невід'ємною частиною договору між вишем і підприємством. Основними статтями витрат на проходження практики можуть бути: оплата праці безпосереднього керівника практики, витрата на матеріальне забезпечення практики (придбання матеріалів, канцтоварів, експлуатація обладнання) тощо.
А ось відшкодовувати витрати підприємствам на організацію та проведення практики учнів ПТУ законодавством не передбачене.
Таким чином, місця для проходження практики учням ПТУ підприємства повинні надавати безкоштовно.

Запис у трудовій книжці
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Інструкцією № 58.

Стажування
Згідно п. 2.17 Інструкції № 58 запис у трудову книжку про стажування студентів, учнів вноситься підприємством, установою, організацією, де вони проходили стажування.
Якщо стажист не має трудової книжки, то підприємство повинно завести її не пізніше тижневого строку з дня прийняття рішення про прийняття на стажування.
Запис у трудову книжку про стажування студентів вноситься із зазначенням:
посади;
періоду і місця проходження (структурний підрозділ) стажування;
спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста.
Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування.
Даний порядок ведення трудових книжок поширюється на стажистів, що проходять стажування відповідно до вимог ст. 29 Закону № 5067.
Нагадаємо, до такої категорії стажистів відносяться студенти та учні, які отримали професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» і продовжують вчитися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Іншим категоріям студентів у разі проходження ними стажування запис у трудову книжку робить навчальний заклад, в якому вони навчаються на підставі довідки з місця стажування.

Виробнича практика
Відповідно до п. 7 Порядку № 992 учні, слухачі навчальних закладів, які згідно з договором, укладеним між ПТУ і підприємством, проходять виробничу практику і виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розкладу працівників підприємства.
Таким чином, оскільки виробнича практика вважається не процесом роботи, а процесом навчання, при проходженні виробничої практики запис в трудовій книжці не здійснюється.
Водночас згідно з п. 3.7 Положення № 93 за наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 відсотків часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики.
У такому випадку між підприємством і практикантом виникають трудові відносини. При цьому підприємство укладає зі студентом (учням) строковий трудовий договір на період проходження практики, про що вноситься запис у трудову книжку.

Оплата праці стажистів і практикантів
За виконану роботу за строковим трудовим договором працівнику-студенту (учню) нараховується заробітна плата, яка включається до фонду оплати праці та обкладається ПДФО та ЄСВ у загальному порядку (ПДФО за ставкою 15% та/або 17%, ЄСВ за ставкою 3,6%).
Також при укладанні з практикантом цивільно-правового договору підприємство нараховує винагороду за виконану роботу, з якого утримує ПДФО за ставкою 15% (17%) та ЄСВ за ставкою 2,6%.
А ось чи оплачується і оподатковується дохід стажистів і практикантів, з якими не укладався рядковий трудовий або цивільно-правовий договір?

Стажування
Законом № 5067 передбачено, що у разі якщо в період стажування студенти вишів або учні ПТУ виконують професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані у відповідності з наданими завданнями, здійснює виплату їм заробітної плати, згідно з установленими системами оплати праці за нормами , розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок (п. 3 ст. 29 Закону № 5067).
Тобто доходи, отримані стажистами, прирівнюються до заробітної плати і, відповідно, обкладаються податком на доходи фізичних осіб за загальними правилами (за ставкою 15% та/або 17%).
До речі. У разі якщо студент отримує стипендію з бюджету, до його заробітної плати не може бути застосована податкова соціальна пільга згідно з пп.169.2.3 ПКУ.
Суми заробітної плати, яку виплачує підприємство стажисту за виконання ним в період стажування професійних робіт, є базою для нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ). Дане роз'яснення ПФУ було надане в листі від 27.05.2013 р. № 13152/03-30.
Таким чином, незважаючи на те, що стажист не укладає трудовий договір або договір цивільно-правового характеру, ПФУ робить висновок про те, що ЄСВ на отриманий від стажування дохід нараховувати (утримувати) потрібно.

Виробнича практика
Згідно п. 17 Положення № 992 оплата праці практикантів-учнів ПТУ здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці та укладених з ПТУ договорами про навчально-виробничу практику. Оплату праці проводять згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Нараховані учням (слухачам) кошти переводяться для виплати на рахунок ПТУ або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше 5 днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Умовами договору про проходження практики може бути передбачено, що 50% нарахованої заробітної плати учнів ПТУ спрямовується на рахунок навчального закладу (ст. 53 Закону № 1060, п. 18 Положення № 992), а 50% виплачується практиканту.
При цьому для практикантів-студентів вишв законодавчими нормами не передбачено обов'язкової оплати їхньої праці. Тобто оплата праці практикантів-студентів вишів може здійснюватися лише з власної ініціативи підприємств.
Обкладення ПДФО доходів практикантів відбувається в загальному порядку за ставкою 15% (17%) залежно від отриманої суми доходу.
А ось з нарахуванням (утриманням) ЄСВ з доходів практикантів ситуація більш оптимістична.
Як було з'ясовано раніше, між практикантом і підприємством не виникає трудових відносин, запис у трудову книжку також не здійснюється. На підставі цього ПФУ у своєму листі від 14.08.2012 р. № 18973/03-20 зробив висновок про те, що з виплат практикантів ЄСВ не нараховується і не утримується.
Тому, якщо з практикантом не укладено трудовий або цивільно-правовий договір, то суми виплат за проходження практики обкладаються лише ПДФО.
Проте все ж у разі виплат практикантам доходів без укладення трудового або цивільно-правового договору підприємству краще отримати індивідуальне роз'яснення від контролюючого органу про необкладення таких доходів ЄСВ.

buh.ligazakon.ua

За матеріалами hitjob.com.ua