Точки опори для старту кар'єри

На початку шляху здається, що можна пробувати, помилятися, знаходити і кидати, знову шукати... Немов пишеш чернетку. Багато в чому так і є. У молодого фахівця є фора - запас часу на спроби і помилки. Але є речі, про які розумно задуматися на самому початку кар'єри.
Питання ціни та ціна питання
Уміння продавати себе за адекватною ціною - це дуже корисне вміння, яке дається, на жаль, не всім. Поширена серед молоді помилка - продавати себе відразу задорого. Аргумент такий: якщо я не попрошу більше, вирішать, що я коштую дешево, і що я поганий фахівець.
Єдине розумне, що має сенс - отримувати оплату, відповідну вашим навичкам, досвіду; адекватну вкладу, який ви вносите в розвиток проекту або компанії.
Зараз можна було б написати: але якщо можете продати себе дорожче (припустимо, роботодавець готовий платити) - чому ні. Продавайте, звичайно! Проблема в тому, що роботодавців, готових займатися благодійністю, в природі не існує. Вам можуть запропонувати більшу зарплату, але це, швидше за все, буде аванс. Або ваша неадекватно висока зарплата буде результатом не надто грамотних розрахунків роботодавця. У будь-якому випадку все повернеться на кола свої.
Зрештою фахівець отримує стільки, скільки він заслуговує. Так що набагато продуктивніше думати про зростання професіоналізму. А не викручуватись в самопрезентації і не приписувати собі якості і досвід, яких немає.
Репутація
Якщо молодому спеціалісту пощастить, він відразу потрапить в колектив професіоналів. Там буде стимул для плідної роботи, для професійного зростання; там будуть люди, на яких хочеться рівнятися. Менш вдалий варіант: вчорашній випускник потрапляє в колектив, де більше вміють показувати видимість роботи, ніж працювати.
Якщо доля вас ощасливить другим варіантом, утримайтеся від звички - створювати видимість роботи і результатів.
На самому початку кар'єрного шляху задайте тон своїй роботі. Нехай опорою вам служить професіоналізм, чесність, повага до колег та керівників, наявність усвідомлених цілей.
Можна схитрувати перед колегами та роботодавцем; важче хитрувати з собою. Повірте, це приємно: на співбесіді спокійно, не відводячи очей, розповідати про свою роботу, ділитися РЕАЛЬНИМИ успіхами і не боятися, що роботодавець захоче перевірити твої рекомендації і виявить компромат в твоєму професійному минулому.
Адже ми працюємо не для роботодавця. Ми працюємо для себе.
ВІДОМОСТІ ПРО УСПІХИ
Інформацію про досягнення збирайте цілеспрямовано. Припустимо, зараз ви приймаєте участь в цікавому проекті. Через рік вам знадобиться конкретна інформація на цю тему. Подбайте про те, щоб вона у вас була. Це може бути статистика, що ілюструє ваш внесок у проект. Або відгуки ваших клієнтів, колег або керівника. Збирайте все: інформацію про результати роботи, посилання на ваші публікації і публікації, в яких ви згадували; прізвища, імена та контакти кураторів великих проектів.
До портфоліо теж варто поставитися уважно. Швидше за все, через 3-5 років ви професійно виростите і будете критично дивитися на свої роботи. Але все ж якісь з них, можливо, захочете показати майбутнім роботодавцям. Так що і портфоліо - цілеспрямовано збирайте.
Завершальну рекомендацію хочеться присвятити нетворкінгу.
Завжди тримайте під рукою блокнот, в який можна записати контакти людини, з якою вас об'єднують спільні інтереси.
Візитки, візитниця (для своїх візиток і чужих), бажання спілкуватися і розширювати коло професійних знайомств - цими атрибутами корисно обзавестися на самому початку кар'єри.